Хліб – усьому голова. Це святиня людська. За всіх часів в усіх народів було найбільшою святістю, коли лежав на столі хліб. Його присутність народжувала поетів і мислителів, сприяла появі пісень і дум, продовжувала родовід і, навпаки, - коли він зникав, неодмінно приходило лихо. І одна із великих бід трапилася в історії нашої держави. Це голодомор 1932 – 1933 рр. скільки років минає вже з того часу? Коли дослідники говорять про голодомор, то мають на увазі період квітня 1932 по листопад 1933р. Саме за ці 17 місяців, тобто приблизно за 500 днів в Україні загинуло мільйонів людей.

В Україні тоді від голоду вимирало 17 людей щохвилини, 1000 – щогодини, майже 25 тисяч – щодня. За приблизними  підрахунками голодомор забрав життя 14 мільйонів людей.

 Вимерли голодною смертю там, де земля була з урожаєм, із зерном та городиною. І щоб таке лихо ніколи не повторилося, ми повинні ставитися до хліба з великою пошаною, передавати любов до нього своїм дітям і онукам.

Жити за заповідями Божими. Дякувати Богу кожен день і кожної хвилини за хліб, який ми сьогодні маємо.